Ісус — Ім’я вічне, величне, святе.
Чому ж, Боже, ми не цінуєм Тебе?
Ісус — навіки, Ти — Спаситель, Творець,
Ти — наш Відкупитель, Ти — Пастир овець.
Ти був, є і будеш! Навіки ти Бог!
В Тобі пристань миру у світі тривог.
Ти — світло для світу, Ти — якір, маяк,
Не йдуть все ж до світла всі люди однак.
Ти — двері у небо, Ти — радість, спокій,
На поміч спішиш, тим хто кличе, мерщій.
Ти любиш, прощаєш, від зла бережеш.
Я вірю, я вірю — у небо введеш!
Будь, Боже, зі мною, будь світлом в мені,
Не дай захолонути в мороці й злі.
Зігрій ближніх душі і їх обніми,
Про Ім’я Твоє через мене скажи.
Стань їм зрозумілим, рости, Ти рости,
Євангельську вістку в серця поклади.
А я, як листочок, колись опаду,
Хай місце у Царстві Твоєму знайду.
А поки що “тінню від сонця й жари”,
Для когось я можу служити в житті.
Ти влий Свої сили, моя Ти лоза,
Хай буде прославлене Ім’я Христа!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Возвращение домой... - Наташа Дивак Это очень и очень старое стихотворение, с 1997 года. Одно из первых. Рифмы и обороты, очень слабые и не верные. Мне просто захотелось выложить его, потому что мне нравится суть этого стихотворения, по истине - рождественское:).
